- прибічи
- -біжу, -жиш, Пр.Прибігти, прибігати; бігом досягти якого-небудь місця.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
приб. — приб. прибор приб. прибавочный приб. прибавление Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
прибій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
прибігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднення — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднено — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
прибіднитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднювання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
прибіднюватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови